Гать – придорожнє село із старовинним млином

Село Гать (населення – близько 3.100 чоловік) знаходиться приблизно посередині між Берегово (до якого 12 км) та Мукачево (16 км), через село проходить річка Мерце.
Подорожуючим воно відоме як село, в якому в розпал туристичного сезону ледь не біля кожної придорожньої хати влаштований торгівельний пункт – не лише звичні для місцевості овочі-фрукти, але й крам, необхідний для купання (надувні круги, рушники тощо), іграшки, віники і безліч іншого.
Назва села, вочевидь, походить від слов’янського слова «гать» – в цій колись болотистій місцевості навколо великого, нині осушеного озера Серне селились люди, гативши собі землі, відвойовані від болота. Такі землі були практично недоступними монгольській орді, яка знищувала села краю в ХІІІ столітті. Під назвою Гать село вперше зустрічається в письмових документах в 1374 року, на той час село перебувало у власності королеви Ержебет (Єлизавети). В подальшому протягом кількох століть переходило у власність різних володарів, в тому числі з відомих родин, зокрема, в 1529 році було дароване королем Яношем І-м Іштвану Баторі. В 1566-му було розорене татарами. В XVII столітті переходило на час до Габора Бетлена та Дьордя Ракоці, в 1726 Гать була подарована графу Шонборну, який заснував тут маєток із садибою (на жаль, інформації про цю садибу не знайшлося). В подальшому родиною Шонборнів були засновані також хутори Чикош-Горонда та Нярош-Горонда. Нині існує тільки перше, Чикош-Горонда, яка належить до Гатянської сільської раді.
Визначних місць в селі небагато. Найцікавіша архітектурна споруда Гаті – мурована реформатська церква, яка поєднує в собі класичний та романтичний стилі. Церкву збудували в 1828 році замість дерев’яної, зведеної сотнею років раніше. Нещодавно церкву відреставрували, замінивши дахове покриття.
Відносно нещодавно православна громада села збудувала собі свою церкву.
На стіні місцевої загальноосвітньої школи в 2007 році відкрито мармурову меморіальну дошку з нагоди 80-річчя із Дня народження Ковача Вільмоша, (1927-1977), уродженця села, поета, письменника та громадського діяча, із відповідним написом угорською мовою. Інша дошка на честь цього діяча, двомовна, була встановлена раніше і прикріплена на стіні місцевого Будинку культури. Будівля оздоблена дюралюмінієвими декоративними елементами в стилі соцреалізму. Поруч знаходиться п’єдестал від давно демонтованого пам’ятника радянським воїнам.
Ще одною видатною спорудою Гаті є будівля місцевого млина, збудованого орієнтовно в 1920-1930-х рр. Одна частина цього млина нещодавно переобладнана в паб з назвою «Ari Zona», доволі привабливий.
Інша частина виставлена на продаж. Було б дуже добре, якби знайшлися бізнесмени, які б дали раду і цій пам’ятці технічної культури минулого століття. «Неосвоєний» млин виглядає пристойно, і маючи велику територію, міг би стати цікавим об’єктом для розвитку туризму у селі.
Варто додати, що на в’їзді в Гать з боку Берегова розташована сучасна садиба видатної оперної співачки Гізели Циполи, яка народилася в цьому селі в 1944 році.
У 1969—1988 роках пані Ципола була солісткою Київського театру опери та балету, виконавицею понад п’яти десятків класичних оперних арій. В 1976 році, на міжнародному конкурсі вокалістів в Японії, Гізела Ципола була визнана однією з кращих в світі виконавиць партії Чіо-Чіо-Сан в опері “Мадам Батерфляй”. В рідне село співачка повернулася після завершення опереної кар’єри в середині 1990-х. В селі живуть також її численні родичі.
За матеріялами довідника «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»

!

Post Author: UA KISZó