Промова Ілдіки Орос на Центральній церемонії відкриття навчального року «KMPSZ»

Шановні релігійні та світські діячі, дорогі колеги та учні!

Починається новий навчальний рік для всіх освітян та школярів у навчальних закладах, що впливає на все суспільство, на його макро-, та мікроспільноти. Тому що новий навчальний рік приносить нові завдання та виклики не лише для тих, кого це безпосередньо стосується – вчителів та учнів, – а й для батьків, бабусь і дідусів, найближчого оточення, осіб, які приймають рішення та підтримують освітні заклади. Всі вони створюють нові плани, мрії та приносять свіжу надію для наших установ восени.

Зміст святкування з нагоди початку навчального року полягає в тому, щоб на мить зробити паузу в нашому швидкоплинному світі, щоб керуючись досвідом минулого навчального року спланувати наступний. Цей момент пов’язує минуле з майбутнім. Зробімо це зараз очима Закарпатського Угорського Педагогічного Товариства, грунтуючись на досвіді та роботі організації, щоб наступний навчальний рік був кращим та більш ефективним.

Зараз ми починаємо третій рік у тіні закону про освіту, підступно прийнятого після свят. Ми не можемо сказати всім достатньо багато разів та досить голосно, наскільки глибоко цей закон нашкодив вірі в українську демократичну державу, свідомості меншин, включаючи угорців Закарпаття. Насправді, порушуючи конституцію, що лежить в основі української держави, закон позбавив закарпатських меншин прав, які вони набули протягом останніх століть. Він відібрав права, які навіть у найтемніші десятиліття XX століття діяли у галузі освіти рідною мовою та власне користування мовою. Все це здійснювалося за обставин, які були незаконними, а в інших випадках прийнятий таким чином закон був скасований Конституційним Судом України. Законодавці не зреагували так чутливо на права меншин, а державний апарат не зреагував на міжнародну критику, навіть не врахував рекомендацій Венеціанської комісії, незважаючи на обіцянку президента виконувати їх. У нас залишилася одна надія: що новий президент та його партія, які тепер можуть безперешкодно голосувати за будь-які зміни та поправки, дотримаються своєї обіцянки захистити права меншин та підтримати їх право користуватися рідною мовою.

У нас новий уряд і новий міністр освіти: Ганна Новосад. Вона знає наші проблеми, оскільки протягом останніх років вона, разом зі своїм попередником, була присутня на всіх засіданнях, під час яких Закарпатське Угорське Педагогічне Товариство висувало свої пропозиції. Новопризначена міністр отримала в письмовому вигляді точку зору нашого товариства, підкріплену обґрунтованими юридичними аргументами, щодо порушення прав в Законі про освіту, а також наші конструктивні пропозицій щодо вирішення цих питань. Але літо було довге і політично спекотне, вона можете і не пам’ятати, тому керівництво ЗУПТ узагальнить опис проблем, порушених у минулому році, та конструктивні пропозиції щодо їх вирішення, і у вересні ми надішлемо їх міністру та всім установам, що займаються питаннями освіти та нацменшин.

На жаль, незважаючи на десятки наших запитів та численні дискусії, наші пропозиції щодо раціонального розподілу навчальних годин державної, рідної та іноземних мов у початкових школах не взяли до уваги. За двозначними висловлюваннями та бюрократичною офіційною мовою було приховано намір класифікувати рідну мову нацменшин як іноземну, щоб угорські школярі не мали можливості вивчити іншу іноземну мову. Закон перекладає відповідальність на місцеві управління освіти, керівників шкіл, на яких в свою чергу тиснуть і, таким чином у випадку багатьох шкіл, незважаючи на рішення управління освіти, не схвалюють розподіл годин, що є основою для нарахування заробітної плати, в той час, як стандартні години з української мови не входять до цього розподілу годин. Це, у свою чергу, тягне за собою зменшення кількості уроків угорської мови та виключення іноземної мови із навчальної програми. Я прошу колег не здаватися та відстоювати свою правоту!

Перемоги в малих битвах призводять до перемоги в боротьбі. Педагогічне товариство підтримує вас професійними, юридичними порадами, адвокатом, якщо це потрібно, а угорська громада стоїть за вами, але ви безпосередньо берете участь у битві; саме ви повинні боротися за свою правду, тепер це залежить від вас. Також з минулого навчального року є приклад на те, що боротьба може бути вдалою.

Понад два десятиліття триває битва за угорськомовний клас у Фанчикові. Незважаючи на десятки прохань з боку батьків про відкриття угорського класу, влада або не реагує, або вдається до фонової пропаганди: вони відвідують батьків і вмовляють їх відмовитись навчати своїх дітей рідною мовою. Стверджується, що це в інтересах дитини, адже лише отримавши освіту державною мовою, вона зможе досягти успіху в Україні. У таких випадках ніколи не звертають увагу на те, що стільки мов, скільки людей, і чим більше мов ви знаєте, тим більше шансів на кар’єру, реалізацію своїх планів, мрій, амбіцій. В цьому році пропаганда та агітація не змогла придушити віру в себе та добре обдумані інтереси угорської громади Фанчикова. 16 батьків послідовно відстоювали свої конституційні права, просивши відкрити угорськомовний клас. Вони наполягали на вирішенні проблеми незважаючи на те, що відділ освіти Виноградівського району та керівництво школи застосували ряд методів, щоб запобігти відкриттю угорськомовного класу. Перша відповідь директора на ініціативу полягала в тому, що він погоджується, але слід знайти вчителя з визнаною в Україні кваліфікацією. Коли такий педагог знайшовся, районний відділ освіти був готовий висунути його лише під соціальним тиском. Наступним кроком директора було відкриття класу, оскільки цього вимагали, але нехай батьки знайдуть для цього приміщення в селі. Почався пошук: хто прийме 16 сиріт: католицька чи реформатська церква? Можливо, ЗУПТ знайде нерухомість, яку можна взяти в оренду чи купити, і де можна почати навчання? Паралельно з цим ЗУПТ звернулося до районного відділу освіти з офіційними листами для вирішення питання, адже в державній школі всі діти мають право навчатися мовою, обраною батьками. У державній школі держава зобов’язана забезпечити умови, вчителя, підручники та приміщення в межах можливостей, передбачених законом. В Фанчикові з цим не могли змиритися, ніби батьки цих 16 дітей не є українськими громадянами-платниками податків. Під впливом листів зрештою знайшлося класне приміщення для дітей. Мені вже кілька разів приходило на думку, в зв’язку з цими подіями, що якщо так вітають першокласників, і це ставлення більшості керівництва та колективу продовжуватиметься протягом усього освітнього процесу, може бути доцільніше придбати нерухомість для початкових класів, яку буде передано у користування школі, а доброзичлива атмосфера забезпечить спокійний, збалансований розвиток дітей.

З подібним випадком до нас звернулися з початкової школи Нового Села, де невеличка угорська секція вже вступила до 5 класу, але директор на засіданні заявив, що не може забезпечити для них угорськомовного вчителя мови, тому вони повинні або погодитися на те, що вивчатимуть більшість предметів українською мовою або можуть перевести своїх дітей до шкіл сусідніх населених пунктів. Ми також зв’язалися з директором та керівником районного відділу освіти щодо цього питання та запропонували їм письмово звернутися до нашого товариства чи Закарпатського Угорського Інституту ім. Ференца Ракоці II, щоб знайти відповідного вчителя, якщо вони не можуть вирішити це питання на державному рівні. У разі відсутності офіційного запиту ми не можемо відправити туди вчителя, нашу допомогу буде відхилено.

Ці два випадки приголомшливо схожі на події, що відбулися у Солотвині 30 років тому.

До 1968 року в Солотвині була самостійна угорськомовна школа, в 1968 році було збудовано радянське чудовисько та російсько-, українсько- та угорськомовна школи отримали спільне керівництво. Комфорт угорських дітей погіршився, і в 1988 році вже 7-8 предметів викладалося російською мовою в угорській секції, тому що не могли або не хотіли знайти, або ж не хотіли працевлаштувати угорськомовних вчителів. У 1989 році деякі вчителі з угорського педагогічного колективу із залученням батьків ініціювали відновлення в селі незалежної угорської школи. Їх заяви потрібно було доставити аж до міністерства, де в травні було прийнято цинічне рішення. Створення незалежної угорської школи було дозволено за умови, що для цієї мети буде виділено приміщення колишнього дитячого садка, яка не той час було в аварійному стані з тим, що навчання можна буде розпочати, якщо до вересня його вдасться привести у робочий стан. Все це відбувалося в Радянському Союзі, за громадою не було ні фінансової, ні моральної підтримки, але ситуація надихнула на неймовірну закарпатську угорсько-угорську співпрацю. Десятки добровольців з усієї області працювали протягом 3 місяців, щоб відкрити незалежну угорську школу в Солотвині, яка з тих пір стала однією з наших фортець, нашою силою та третьою найвизначнішою угорською установою в районі. Вітаємо їх з ювілеєм! Давайте черпатимемо сили з упертості та наполегливості шахтарів зараз, бо, хоча Радянського Союзу вже не існує, в людини виникає відчуття, ніби її дух там застряг, а методи контролю влади такі ж, як у минулому.

В результаті боротьби в минулому навчальному році ми також можемо повідомити про деякі успіхи. В результаті двох десятиліть наполегливого листування з Міністерством, його працівники нарешті зрозуміли, що викладання української мови слід диференціювати відповідно до того, чи вона є рідною чи другою мовою учня. Хоча ще не було жодних суттєвих рішень чи прогресу для досягнення цього, але для виправлення суттєвих недоліків випускникам шкіл нацменшин встановлено нижчий бал для обов’язкового незалежного оцінювання з української мови. Це суттєво збільшило шанси угорських випускників на навчання у вишах, хоча цей механізм також мав свої підводні камені. На групу тестів, результати яких входять до атестату, зниження мінімальної кількості балів не поширюється. Зіткнувшись із тестами, що вимагають глибоких знань української мови та розраховані на майбутніх філологів, більшість випускників шкіл національних меншин не здобули достатньої кількості балів, в їх атестати було введено незадовільну оцінку. Це спричинило чергову аномалію у випадку здобувачів середньої спеціальної освіти, адже наприкінці минулого навчального року було прийнято указ, згідно з яким учні, які не наберуть необхідної кількості балів з української мови на випускних іспитах, не можуть отримати свідоцтво про середню спеціальну освіту навіть якщо вони мають відмінні оцінки з предметів, безпосередньо пов’язаних зі спеціальністю. Тобто, той, хто не здав незалежне оцінювання з української мови, не стане медсестрою, бухгалтером, системним адміністратором, кухарем, перукарем тощо. Але, якщо середній бал оцінюваня досягає прохідного балу, такий учень може навчатися у вищому навчальному закладі. Цю аномалію було частково подолано приймальною комісією інституту під час літнього листування, а в серпні студенти, які успішно пройшли незалежне оцінювання, отримали заслужену кваліфікацію у коледжі Закарпатського Угорського Інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Випускникам Мукачівського Університету за спеціальністю «вчитель молодших класів» не вдалося цього зробити. Причиною цього є те, що угорська група підготовки вчителів офіційно не була акредитована підрозділом підготовки вчителів як окремий підрозділ, тобто після вступу вони були зареєстровані в міністерстві та були включені до системи як україномовна група. Таким чином, вони не підпадають під дію статті, згідно з якою вони можуть набирати нижчий бал на ЗНО, ніж їхні україномовні ровесники. Це також означає, що цього року на ринок праці вийшло на 10 угорськомовних вчителів менше, хоча ці кадри нам дуже потрібні. Нас також запитали, що робити, але наразі ми не можемо дати їм мудрої відповіді, оскільки вони не зможуть нічого змінити протягом року, і, максимум, мають шанс вступити до угорської школи, де вони знову здадуть випускні іспити. Наведений вище приклад ще раз нагадує нам, що всі, як батьки, так і вихователі, повинні бути пильними щохвилини, не залишаючи шансу на випадковість і наполягати на дотриманні своїх законних прав.

Вищезазначений випадок може повторитися наступного року у загальноосвітній школі №3 в Берегові. Минулого року містам з кількома школами, включаючи школи мов меншин, було дозволено відкривати класи чисельністю щонайменше 25 учнів, щоб зменшити навантаження на державний бюджет. Отже, якщо в одній школі з угорською мовою навчання є менше, ніж 25 учнів, їх потрібно перенаправити до іншого угорськомовного закладу. Це стосується і старших класів, тобто класів середньої школи, а не лише початкових. Цього навчального року в ЗОШ №3 міста Берегова було менше, ніж 25 потенційних учнів як в українській так і в угорській секції. Щоб не втратити клас, було прийнято рішення відкрити лише україномовний клас, де можуть навчатися і випускники угорського класу. Батьки, ймовірно, погодилися на це, оскільки вони офіційно не зверталися за порадою до нашого товариства і не думали про наслідки або не наважувалися підняти голос. Я хотіла б звернути їх увагу на той факт, що цей клас буде зареєстрований у системі Міністерства Освіти як україномовний клас, тобто їм будуть надані лише україномовні книги, вони вивчатимуть усі предмети українською мовою, а через два роки всі обов’язкові тести ЗНО потрібно буде проходити українською мовою, оскільки через два роки не буде можливості зареєструвати в центральній комп’ютерній системі заявку учнів на ЗНО як угорськомовних.

Незважаючи на вищезазначені сумні приклади та аномалії, закарпатська угорська громада та населення, попри два роки антинаціональних політичних рішень та тиску, виступають за свою ідентичність, свідомо та послідовно обираючи освіту рідною мовою. Незважаючи на те, що більшість молодих людей працює не вдома, і виховує дітей не вдома, та відбувається демографічний занепад, в перший клас угорських шкіл було зараховано на 150 дітей більше, ніж минулого року. У 2019-2020 навчальному році 2162 першокласники зможуть розпочати навчання угорською мовою. Зросла також кількість учнів, що обирають угорську як другу іноземну мову. У цьому навчальному році 1535 учнів вивчатимуть угорську мову як іноземну, починаючи з 5 класу, по 2 години на тиждень. Перед освітою рідною мовою стоять великі можливості: є багато населених пунктів, де сто років тому існувала велика угорська громада, іноді чисельністю в понад тисячу осіб, а сьогодні немає угорських шкіл і багато хто змінив мову, але люди, що там проживають, шукають свої корені, прагнуть вивчити рідну мову своїх предків.

Досягненням минулого року є також те, що за ініціативи ЗУПТ учні першого та другого класів можуть вивчати угорську мову та читати з підручників, виданих в Угорщині. За це ми хотіли б подякувати працівникам Берегівської філії інституту післядипломної підготовки вчителів, які провели офіційну процедуру, а також відділу Міністерства Освіти України, який адаптував ці підручники. Дякуємо також Міністерству Людських Ресурсів Угорщини за надану фінансову підтримку для залучення цих підручників до шкільного навчання. За відгуками, це принесло радість як дітям, так і вчителям та батькам.

Те, що Угорщина забезпечила нас букварями та робочими зошитами зняло тягар з плечей ЗУПТ, оскільки цього року нам не доводилося турбуватися про редагування, складання підручників, посібників для читання, що власне є окремою спеціальністю, якої ми не маємо. Закарпатське Угорське Педагогічне Товариство, як опора закарпатської угорської освіти, продовжувалю свою роботу, сприяло виживанню та розвитку угорськомовної освіти. За підтримки угорських фондів ми продовжували публікувати робочі зошити з усіх предметів та розповсюджувати їх в школах, а також публікували нашу періодику IRKA та Közoktatás (Державна освіта). Ми організували тренінги для вихователів дитячих садків, вчителів молодших класів та вчителів мистецьких шкіл, а саме Літню Педагогічну Академію ім. Кельчеї. У цих тренінгах минулого навчального року взяли участь 363 вчителі. Ми організували олімпіаду талантів за участі 3545 дітей та літні табори для близько 250 талановитих дітей, які цікавляться навчанням.

В цьому році ми успішно провели табір фонду Ержебет для дітей Карпатського басейну, який проходив в декілька заїздів у місті Занка з 14 липня по 23 серпня 2019 року. 880 дітей з 4 угорських шкіл та 120 супроводжючих вчителів взяли участь у таборі. Із україномовних шкіл там відпочивали 440 дітей, що вивчають угорську мову як іноземну та 60 супроводжуючих вчителів в 2 заїзди. Отже, загалом на березі озера Балатон в 6 заїздів відпочивали 1500 осіб.

Дякуємо за підтримку Міністерству Людських Ресурсів Угорщини та Секретаріату з Питань Національної Політики, адже без неї ми не змогли б втілити в життя ці програми. Я також висловлюю щиру подяку офісу ЗУПТ, всім його працівникам за те, що вони успішно виконують роботу, яку в державних установах виконують значно більші за чисельністю підрозділи.

Другий етап програми розвитку дитячих садків в Карпатському басейні розпочався у січні 2018 року. В ході цього етапу вже вдалося відремонтувати та передати 15 закладів. Завершена робота в трьох установах (Білки, Довге та Кострино), але офіційна передача ще не відбулась. В селах Мужієво та Берегуйфолу тривають ремонти, а восени розпочинається ремонт у 7 дитсадках. Ми придбали нерухомість для дитячих садків у чотирьох населених пунктах: Минай, Холмок, Великий Березний та Берегове. Триває процедура отримання дозволів на ремонт та перекласифікацію об’єктів, які ми придбали на першому етапі в населених пунктах Ділове, Солотвино, Свобода, Середнє, Коропець. Влітку 2019 року було закладено камінь нового дитячого садка в селі Есень.

Програма базових шкіл, яку здійснює Благодійний фонд Закарпатського Угорського Інституту, продовжує свою роботу. Було завершено роботи і незабаром будуть офіційно відкриті Загальноосвітня школа ім. Дойко Габора в Ужгороді та загальноосвітня школа в селі Велика Добронь, де було зроблено капітальний ремонт. Триває ремонт шкіл в Солотвині, Косині, Великих Берегах та Загальноосвітньої школи Ференца Ракоці в Мукачеві. Триває підготовка – це означає отримання документації та дозволів ̶ на ремонт Загальноосвітньої школи ім. Перені Жигмонда Виноградові, Загальноосвітніх шкіл в Неветленфолу, Батьові, Чопі, а також Берегівської Угорської Гімназіі ім. Габора Бетлена та Загальноосвітньої школи №4 ім. Лайоша Кошута. Власники та керівництво цих навчальних закладів відіграють важливу роль та несуть відповідальність за оновлення, ремонт цих навчальних закладів, що відбулися протягом літа. Адже саме власники та користувачі зобов’язані отримати документацію, фонд може лише допомогти та підтримати їх. Тому я закликаю зацікавлених директорів почати роботу конструктивно, а не відкладати на завтра, якщо наступного вересня вони хочуть розпочати навчальний рік в оновленому середовищі. Ми дякуємо керівникові фонду Василю Брензовичу за те, що він вклав увесь свій політичний вплив у відновлення наших установ, та Ілоні Ваш, яка взяла на себе виконання цього завдання.

Сказане підтверджує вислів про те, що немає нічого неможливого, є лише безпорадні люди, оскільки вищезазначені результати були досягнуті за умов, майже неможливих для європейця.

Те, що ці результати є, пов’язано насамперед з вірою. З одного боку, віра у Всевишнього може дати нам силу знайти найкращу відповідь на життєві виклики. Віра у Всемогутнього може зробити нас правдивими у своїх діях, спільна сила християнської віри може дати нам сили не здаватись, адже, як пише Біблія, «несучи тягар одне одного», підтримуючи одне одного на навчаючись одне від одного в сучасному, ми створюємо щасливіше та спокійніше майбутнє для наших дітей та молоді.

Удачі вам, нам та всім, хто працює для наступного покоління!

Чонґор, 7 вересня 2019 р.

Kárpátalja.ma

Джерело:

KISZó/Kárpátalja.ma

Post Author: UA KISZó