Як голосували угорці на парламентських виборах в Україні та чому програли

20 травня новообраний Президент України у своєї інавгураційній промові повідомив про дострокові парламентські вибори, які одразу ж були прийнятті громадянами із позитивної точки зору. Новий президент успішно подолав усі перешкоди, які диктувалися парламентом і відстояв своє права про розпуск ВР у Конституційному суді.

Останнім часом було багато аналізів стосовно результатів виборів, але є одна річ, яку ми, угорці України, маємо сказати – нам вдалося показати, що ми є спільнотою не тільки у політичному факторі на Закарпатті.

Перш за все, ми висловлюємо особливу подяку кожному закарпатському громадянину, як представнику угорської національної меншини, так і ні, за прихід на вибори 21 липня 2019 року та підтримку кандидатів угорської коаліції.

Не зважаючи на нездатність отримати депутатський мандат, ми провели успішну виборчу кампанію, яка підтвердила, що незважаючи на демографічний спад, частка угорської громади, яка проживає у виборчих округах, не змінилася – і тому політична вага вимірюється у 12,5 %.

Багато хто робить трагедію для закарпатських угорців через результат виборів, хоча було зрозуміло, що реальні шанси на перемогу можуть бути лише у окрузі № 73. У двох інших округах (68, 69) на цих виборах ми, угорці, намагалися донести, що у тих округах також проживають представники угорської нацменшини.

Стосовно явки, то вже президентські вибори передбачали дуже низьку політичну активність в угорських населених пунктах. Результат на цих парламентських виборах міг би бути ще менший – до тридцяти тисяч, але у підсумку 21 липня кандидати від угорської коаліції отримали 32 552 голосів.

Натомість хочеться наголосити, що була дуже низька явка виборців у таких селах, як Яноші 35,67 %, Вари – 35,44 %, Дийда – 36,35 %. Також дуже низька явка була в угорських селах, які відносяться до 68 округу. Відтак, наше завдання вивчити ситуацію слабкої явки та знайти вирішення цієї проблеми.

У загальних цифрах ситуація наступна: ВасильБрензович набрав 16,663 (26,21 %) голосів, Йожеф Борто – 8,939 (12,37 %) голосів, Міклош Товт – 6,949(11,7 %) голосів.

Якщо взяти вибірку із тільки угорськомовних поселень, то ситуація зовсім інша: Йосип Борто – 37 %, ВасильБрензович – 34 %, Міклош Товт – 24,7 %. А якщо взяти тільки угорських виборців, то Міклош Товт – 63 %, ВасильБрензович – 54,52 %, Йосип Борто – 37,5 %.

Однак це не привід радіти, адже варто поглянути і на другу сторону медалі. Адже наскільки угорські кандидати заслужили довіру угорців на своїх округах, майже настільки були голоси і проти. Наприклад, якщо брати лише угорські поселення, то у 68 виборчому окрузі за Йосипа Борто проголосувало 6,076 виборців, а проти нього – аж 4 267. У 69 виборчому окрузі за Міклоша Товта проголосувало 5 922 виборців, а проти нього – 3 468, а за Брензовича у 73 виборчому окрузі проголосувало 12 044 голосів проти 9 328.

Тобто кожен голос отриманий угорськими кандидатами мав у противагу голоса відданих за не угорських кандидатів: 0,77 у Василя Брензовича, 0,70 у Йосипа Борто, та 0,58 у Міклоша Товта.

Наприклад, якщо брати до уваги Берегівщину, то тут явка осіб, які проголосували проти угорського кандидата, становила 6 393 громадянина.

Тому на сьогодні є важливою місією знайти корінну причину такого явища і усунути усі недоліки у роботі з виборцями. Це важливо для нашої організації на майбутні вибори.

Ласло Зубанич,

голова Демократичної спілки угорців України

спеціально для Varosh

Джерело:

KISZó

Post Author: UA KISZó